На уроці #пишу авторської системи #говорю_пишу_думаю вчили створювати образи на основі запахів.

А щоб наші маленькі письменники сконцентрувалися лише на запахові, ми їм зав'язали очі та ще й не говорили, що саме вони нюхають.

Результат перевершив очікування! Учні зізналися, що якби бачили ці предмети, то асоціації були б геть інші.

От приміром,
засушена м'ята пахла подвір'ям, де живе добра жіночка;
бубличок - затінком під деревом у літній день, де можна посидіти, помріяти й похрумтіти чимось смачненьким;
годинник - містом із високими будинками;
грудочка землі - відпочинком із батьком на природі;
яблука - АнтиШколою комунікації "Цукор".

Були й несподівані асоціації, коли все неїстівне пахло чимось солоденьким. Чесно, аж самі перенюхали. Мабуть, ласунчикам все нагадує смаколики, навіть браслет із написом "цукор", який діти збирають протягом року за наліпки, отримані на цукрових уроках.

Плануємо продовжити експеримент. Стежте за нашими публікаціями)