Блог

Як впізнати освічену людину? Вона переконливо говорить, грамотно пише та критично мислить. Саме такий посил ми закладали, створюючи концепцію АнтиШколи комунікації «Цукор» та задумуючи систему говорю-пишу-думаю. Але чи є якась навичка, що б переважила всі інші?

З першого погляду відповідь очевидна – це вміння Думати. Так, сказала більшість школярів, у яких ми поцікавилися з цього приводу. Про людину, яка не думає, говорять, що вона не сповна розуму. Вона не може зрозуміти очевидні речі, робить нелогічні вчинки. Самовдосконалення, розвиток критичного мислення, креативності зараз стали чи не мейнстрімом. Отже, очевидно, що така відповідь лежить на поверхні. Але чи все так просто? Навчився Думати, і вуаля – тобі пропонують найкращу посаду, кар’єру, навколо тебе збираються хороші люди? Так?

На думку спадає анекдот: «Прийшли якось до Бога два полководці Наполеон Бонапарт і Михайло Кутузов і говорять: «Господи, вже кілька століть ми сперечаємося про те, хто ж з нас кращий полководець. Ти все знаєш, скажи нам раз і назавжди!» Бог подивився на них і говорить: «Так, звісно, ви хороші полководці, які проявили себе в бою, але найкращим полководцем в історії мав стати Василь, сантехнік з другого під’їзду, тільки він про це ніколи не дізнався…» До чого я веду? Так, можна дуже добре вміти думати, бути гарним стратегом, аналітиком, філософом, але чи дізнається хтось про твої суперздібності, якщо ти будеш сидіти тихенько й просто думати? Ні!

Отже, людина має не тільки Думати, але й проявляти свій розум – переконувати, доводити свою позицію, аргументувати свої дії, не втрачати рівноваги під натиском інших… Загалом вона ще повинна вміти Говорити! Недарма каже прислів’я: добре Говорити – це добре Думати вголос!

У наш час вміння Говорити допомагає не тільки депутатам, а будь-кому, хто хоче переконати у своїй правоті за допомогою слів, а не сили. А часто від того, наскільки вдало ми будемо переконувати, залежить наша подальша доля. Адже в усі відповідальні моменти в житті ми говоримо – на співбесіді при прийомі на роботу, на заняттях в школі чи в університеті, у звичайній компанії друзів… І чомусь  ще жоден роботодавець не взяв на роботу людину, яка не сказала ані слова, але як гарно думала!

Так, зв’язок між Думати й Говорити очевидний. Лишилося тільки одна частинка тріади – Писати. Ніби й не обов’язково?! Але ж… Те, що ви зараз читаєте, я хотіла вам сказати, більше того, сказати переконливо, з логічними наголосами, зміною інтонації, мімікою, жестами. А чи маю я таку можливість? Ні! А як мені тоді викласти свої думки, знайти однодумців чи навпаки своїх опонентів?! Тільки Писати! Причому Писати те, що я Думаю, і про що я можу Говорити.

Ми навіть не помічаємо, скільки разів на день нам доводиться Писати – повідомлення в меседжерах, листи на роботі, пости у Фейсбуці… Причому це вимагає неабиякого вміння грамотно викладати свої думки. Якщо ваші друзі не будуть звертати уваги на помилки в повідомленнях, то керівництво чи підписники у соцмережах явно їх помітять, і тоді враження від написаного може дещо змазатися.

А якщо ще глибше розглянути цю навичку? Невмінням Писати можна приспати й письменницький  талант, і тоді у нас не лише полководців не буде, але й хороших письменників чи блогерів. А от щоб розвинути письменницькі навички, знову повертаємося до вміння Думати, бо письменник/блогер повинен мати розвинену логіку, фантазію, має аналізувати, зіставляти, критикувати, робити висновки і бажано робити це нестандартно, не так як інші. А для цього треба вміти бачити прийоми, які використовують інші письменники, розуміти глибину думки, що передається у творі, аналізувати системи образів і характерів, виокремлювати художні засоби… і багато чого іншого.

Отже, виявляється головного серед Говорити-Писати-Думати немає! Усі ці навички проявляються одна через одну. І тому їх слід розвивати комплексно. Що ми й робимо в АнтиШколі комунікації «Цукор». Наші учні вчаться Говорити чітко, ясно, дохідливо, не соромлячись і ніяковіючи. Писати так, ніби вони говорять – переконливо, яскраво, образно, та ще й грамотно (а ДПА і ЗНО ще ніхто не відмінив)! Вчаться Думати – розвивають креативність, емоційний інтелект, критичне ставлення до дійсності, винахідливість. А разом з тим стають більш впевненими, намагаються контролювати свої емоції й поведінку, не бояться доводити свою думку. А ми, вчителі, пишаємося їхніми досягненнями і переконані – у них все вийде, а ми їм у цьому допоможемо! ;)